Оборонне Товариство України – нині Товариство сприяння обороні України (ТСО України)- є правоприємником і продовжувачем славних справ своїх попередників ТСОАВІАХІМу і ДТСААФу.

Воно пройшло важкий шлях боротьби і перемог, завоювало визнання народу, як школа виховання патріотів, стійких і відважних захисників своєї Батьківщини.

За більш як 90 років, двадцять чотири з яких припадає на час незалежності України, було багато подій, під впливом яких формувалися певні традиції оборонного Товариства України, складалися методики виховної роботи з людьми, налагоджувався навчальний процес, зростала майстерність та досвід керівних кадрів, а разом з тим і чисельність мужніх, вмілих, переконаних захисників нашої Батьківщини.

А починалося все так…

В жовтні 1920 року виникає військово-наукове Товариство (ВТН) в Петербурзі при військовій академії Робітничо-Селянської Червоної Армії (РСЧА), яке поставило перед собою завдання теоретично обробити здобутки двох воєн, Першої світової і громадянської, і на основі отриманого матеріалу запропонувати програму навчання сучасним військовим знанням широких верств населення. Згодом ВНТ на своєму першому з’їзді в 1926 році перетворилося на Товариство сприяння обороні (ТСО). Осередки ТСО були і на Україні.

8 березня 1922 року в Москві створюється Товариство друзів повітряного флоту. І зразу ж за участю уряду УРСР і командування Українського військового округу виникає Всеукраїнське Товариство авіації і повітроплавання. Незабаром в нього вливається аналогічне товариство Криму. Так виникає Товариство друзів авіації і повітроплавання України і Криму (ТДАПУК).

Товариство збирало кошти на будівництво аеродромів, авіаційних підприємств, ангарів. Воно активно приймало участь в підготовці кадрів льотчиків, планеристів, парашутистів.

За таким же прикладом в 1924 році була утворена організація – Товариство друзів хімічної оборони та хімічної промисловості (Доброхім). Сама назва вказувала на напрямок діяльності цього Товариства. Його члени проводили серед населення пропаганду хімічних знань, підготовку трудящих до протихімічної оборони.

Практична діяльність цих двох товариств часто співпадала. Вони нерідко разом проводили масові заходи, і тому в травні 1925 року було прийняте рішення про об’єднання їх в одну організацію АВІАХІМ.

23 січня 1927 року відбулося загальне засідання делегатів з’їздів АВІАХІМу і ТСО, на якому було прийняте рішення: «Враховуючи могутній розвиток двох добровільних робітничо-селянських громадських організацій країни Рад – АВІАХІМу і ТСО, значну близькість їх завдань в галузі соціалістичного будівництва і оборони СРСР, І Всесоюзний з’їзд Товариства АВІАХІМ та пленум Центральної ради ТСО постановляють об’єднати обидва товариства в одне під назвою: «Союз товариств друзів оборони і авіаційно-хімічного будівництва СРСР» скорочено ТСОАВІАХІМ.

Таке об’єднання в Україні відбулося 14 січня 1927 року, що і відзначається сьогодні як День народження українського оборонного Товариства. Слід відмітити, що розвитком цих Товариств влада не тільки цікавилась, а брала під свою опіку. Мабуть тому і справи оборонного Товариства України були дуже вагомі: будуються стрілкові тири, протихімічні укриття, формуються авіахімкоманди, відкриваються аероклуби, збираються кошти для проведення військово-спортивних заходів та інш.

На посилення згуртованості радянського народу, а з ним і активізації діяльності ТСОАВІАХІМу впливали міжнародні загрозливі події в світі 30-40 рр минулого століття, коли на авансцену політики вийшов фашизм.

Оборонне Товариство рішуче перебудовувало свою роботу і замість гуртків військових знань на підприємствах, установах, колгоспах і радгоспах для військового навчання призовної молоді створювало військово-навчальні пункти: кавалерійські, артилерійські, морські, інженерні та інші.

Разом з тим організації Товариства проводили широку підготовку спеціалістів для армії завдяки великій мережі автомобільних шкіл, клубів службового собаківництва, руху короткохвильовиків – «снайперів ефіру».

В 30-ті роки ступінь підготовленості призовників до військової служби визначався наявністю в них оборонних значків: «Готовий до праці й оборони СРСР», «Ворошиловський стрілець», «Моряк» та інші.

Навчання водіїв у довоєнні роки організовувалося в ТСОАВІАХІМі як в обов’язковому так і в добровільному порядку. Обов’язкове навчання проводилося на автомобільних військово-навчальних пунктах, де займалися військовозобов’язані запасу. Разом з тим була розгорнута велика мережа автомобільних шкіл, та мережа автомотоклубів, де добровільно навчалися автолюбителі, мотоциклісти і водії ІІІ класу.

Можна сміливо сказати, що в підготовці населення до оборони, до організації військової відсічі німецько-фашистським загарбникам внесок оборонного Товариства країни Рад був дуже вагомим. Це підтвердила Велика Вітчизняна війна 1941-1945 рр.

З перших років війни організації оборонного Товариства розгорнули активну діяльність, спрямовану на всебічну допомогу Червоній Армії. Прийшов час, коли патріотичні почуття, військові знання АВІАХІМу належало втілити в бойовій обстановці в практичні справи. До 80 % військовозобов’язаних мали оборонні значки. Велика кількість добровольців, які приходили до військкоматів, в більшості володіли кількома військовими спеціальностями, отриманими в навчальних підрозділах ТСОАВІАХІМу.

В липні 1941 року на ТСОАВІАХІМ було покладено завдання підготовки населення до протиповітряної оборони. Тисячі тсоавіахімівців самовіддано боролися з пожежами. Завдяки їм ворог на зміг заподіяти великої шкоди не окупованим німцями містам. Вихованці ТСОАВІАХІМу билися в загонах ополчення та в партизанських загонах з майстерністю та вмінням кадрових вояків, а їх праця в тилу дозволяла безупинно постачати фронту воїнів та бойову техніку. Це безумовно передумовило перемогу радянського народу.

«Все для фронту, все для перемоги!»- під таким гаслом жили, працювали і боролися в роки війни члени ТСОАВІАХІМа.

Головною діяльністю після війни для тсоавіахімівців стало розмінування звільненої від фашистів території. До жовтня 1946 року ця робота була завершена. Такі документи збереглися і в архівах обласної організації.

Наприкінці 40-х років для кращої підготовки кадрів військових спеціалістів запасу ТСОАВІАХІМ було поділено на три самостійні Товариства: Товариство сприяння армії, Товариство сприяння авіації, Товариство сприяння Військово-морському флоту. Але вже в 1951 році у зв’язку з переключенням зусиль на ширший загал населення, вони знову були об’єднані в одне товариство – добровільне Товариство сприяння армії, авіації і флоту (ДТСААФ).

В грудні 1956 року організація ДТСААФ України нагороджена знаком «За активну роботу» з врученням Червоного прапора.

В грудні 1957 року друга нагорода ДТСААФ України знаком «За активну роботу» з врученням грамоти та Червоного прапора.

16 липня 1990 року Верховною Радою Української РСР прийнята Декларація про державний суверенітет України, а 24 серпня 1991 року сесією Верховної Ради України схвалений Акт проголошення незалежності України як самостійної Української держави.

Переформування всіх державних та громадських організацій проходить саме в цей період. Така робота не змогла обминути і ДТСААФ України, яке підтримало рішення Верховної Ради про незалежну і самостійну Україну.

26 вересня 1991 року VII (позачерговий) з’їзд ДТСААФ України, завершуючи півторарічну активну роботу, яка проводилась в організаціях та комітетах Товариства по обговоренню принципових положень утворення самостійної оборонно-патріотичної організації України, виражаючи думку більшості, прийняв рішення про перетворення української республіканської організації ДТСААФ СРСР в самостійне Товариство сприяння обороні України (ТСО України) зі своїм Статутом.

Це відповідало вимогам сьогодення, відповідало правовим нормам діючого на Україні законодавства.

Коротко про обласну організацію. Зокрема 29 березня 1923 року в Чернігові відбулись перші організаційні збори Товариства друзів повітряного флоту, з яких починається історія обласної організації оборонного Товариства. В цьому ж році по Чернігівському округу було зібрано біля трьохсот тисяч рублів на оборону країни. На ці гроші було закуплено бойовий літак для ескадрильї імені Ілліча.

Перший авіахіамгурток був створений у Чернігові 14 вересня 1926 року. Його назвали іменем Рудзита - одного із перших радянських планеристів. Навіть друкувалася газета ’’ Пропелер ’’. Через рік організації ТСОАВІАХІМ створювалися на всіх підприємствах міста Чернігова.

Велика увага в організаціях оборонного Товариства області приділялася стрілецькій підготовці населення. Механізація військових сил вимагала створення резерву екіпажів машин. В створених авто та мотоклубах до початку 1941 року було підготовлено 20 тисяч водіїв.

У первинних організаціях Товариства створюються групи і команди з навчання стрільців, зв’язківців і мотоциклістів. Перші тактичні навчання з підготовки до протиповітряної оборони і боротьби з парашутним десантом в Чернігівській області було проведено в квітні 1941 року в Городні.

У цей же період трактористи Куликівської машинно-тракторної станції закликали трактористів і комбайнерів України створити в кожній МТС, у кожнім радгоспі і колгоспі танкові екіпажі запасу. За короткий час на Чернігівщині було сформовано понад 100 таких екіпажів.

В роки Великої Вітчизняної війни члени Товариства брали участь у спорудженні оборонних рубежів, евакуації матеріальних цінностей, надавали медичну допомогу пораненим, збирали металобрухт для потреб оборонної промисловості. На добровільно зібрані гроші були збудовані літаки для авіаескадрильї «Комсомолець Чернігівщини», танки для колони «Колгоспник Чернігівщини». Вихованці чернігівських клубів героїчно боролися на фронті Другої світової війни, серед них легендарна бойова біографія двічі Героя Радянського Союзу льотчика О.І. Молодчого, Героїв Радянського Союзу М.А. Кальонова, О.І.Беспалова, Ю.М.Сагайдачного та інш. Випускник Чернігівського аероклубу Віктор Талалихін вперше в історії авіації вночі в небі над Москвою таранив ворожий літак.

У рядах партизан боролися проти ворога голова Чернігівської обласної ради ТСОАВІАХІМу П.Н.Кузнєцов, голова Носівської райради Н.Д.Симоненко.

Впродовж 1944-1945 років члени Товариства разом з мінерами військових частин перевірили і знешкодили від мін та боєприпасів 475 населених пунктів, розмінували 7005 мінних полів, знешкодили і знищили більше 20 мільйонів снарядів, мін, боєприпасів та інших небезпечних предметів.

Обласна організація Добровільного Товариства сприяння армії, авіації і флоту (ДТСААФ проводила велику роботу по підготовці з числа юнаків призовного і допризовного віку спеціалістів для Збройних Сил з 6 військових спеціальностей, в тому числі водіїв бойових і транспортних машин, тягачів, бойових машин піхоти, радистів, водіїв-десантників. Кожний третій призовник отримував в оборонному Товаристві обласної організації професійну підготовку, необхідну для Збройних Сил та народного господарства.